Вишивання носової хустинки простими швами

 

Відгадайте загадку 

Я в пригоді стану всім –

і дорослим, і малим.

Витру сльози і носи.

При собі мене носи. (Носовичок)

Сьогодні ми з вами спробуємо  вишити хустинку . Раніше ми вже вишивали на пяльцях простими швами.

Дещо з історії

- Спочатку носова хустинка була прикрасою. Перші хустинки виникли в Китаї, і були вони паперові. А в Європі багаті люди вихвалялися хустинками з дорогої тканини, прикрашеними вишивками і дорогоцінним камінням. Вони були символом честі і знатності. Пані закріплювали ці хусточки на лівому плечі або лікті. На Сході їх носили під поясом і це було привілеєм князів, а в Європі - у маленькій кишені піджака. У Римі хусточки були символом високої посади (ними подавали знак для початку змагань і страт).

- Поступово люди зрозуміли, що хустинка може принести більшу користь. У Римі вони слугували для витирання поту та прикривання рота. У Європі - для витирання поту, носа, рук під час трапези.

Чхаючи та кашляючи, хвора людина розповсюджує навколо себе до 40 тис. дуже дрібних крапельок, у яких можуть міститися різні віруси та мікроби. Ці крапельки можуть розлітатися на 3-5 метрів. Інші люди, які стоять поруч, вдихають ці крапельки і можуть захворіти. Якщо під час чхання або кашлю затулити рота складеною вчетверо хустинкою, то перекриється шлях мікробам і оточуючі люди не захворіють.

Для роботи нам буде потрібно обладнання: тканина, нитки, голка, наперсток, олівець, ножиці.

Спочатку візьміть щільну білу тканину (ситець або бязь),і за допомогою кальки перенесіть малюнок на тканину.

Тепет виберіть шов яким ви будите вишивати хустинку, рекомендую переглянути декілька швів .

ШОВ "ВПЕРЕД ГОЛКУ"

Застосовується для контурів. Голка рухається завжди вперед. Довжина стібків повинна бути  одинакова

                                               РОЗЩЕПЛЮЄ НИТКУ СТІБОК

Використовується для контурів і для заповнення. Робиться перший стібок з особи на виворіт. Далі з вивороту голка повинна увійти в середину попереднього стібка, розщепивши його.

              СТЕБЕЛЬЧАТИЙ ШОВ

                         

Використовується для вишивки стеблинок у квітів і тонких гілочок. Виконується практично так само, як розщеплює стібок. Відмінність тільки в тому, що голка в даному випадку не розщеплює стібок, а проходить поруч з ним.

                                                                            ГЛАДЬ

Використовується для заповнення малюнків, листя і пелюсток квітів. Зробіть перший стібок від одного контуру до іншого. Далі наступний стібок починається знову від першого контуру поруч з першим стібком. Намагайтеся укладати стібки максимально щільно один до одного.

                                                    ПЕТЛЯ З ПРИКРІПЛЕННЯМ

Цей стібок схожий на тамбурний, тільки в даному випадку петелька закріплюється маленьким стібком. За допомогою такого стібка можна виконувати квіточки.

                                                                   ШОВ " ЯЛИНКА»

Ще один різновид петельних швів. Для цього шва потрібно багато місця, так як стібки досить великі. В даному випадку підстава петельки розлучається на невелику відстань. Другий стібок зробиться з центру попереднього. За рахунок цього кожна нова петля виходить зі зміщенням.

Пропоную декілька  зразків  малюнка

Орнамент та композиція

    Декоративне мистецтво за своїм походженням — мистецтво народне. Наші давні пращури створювали речі, знаходячи для них найдоцільнішу форму, з покоління в покоління зберігали й донесли до нас винайдену красу. Кожен витвір народного мистецтва відображає мудрість народу, його характер, уклад життя.

    Для декорування різних предметів використовують сюжетні зображення, малюнки-символи та орнаменти.

      Орнамент – це декоративна композиція, яка складається з елементів, що ритмічно повторюються, чергуються.
 
— Розгадайте кросворд і дізнайтеся, з чим пов’язане створення орнаменту.
 
1) Глиняний, скляний,
 
Порцеляновий.
 
На кухні стоїть,
 
Їсти нам велить. (Посуд)
 
2) Лялька, м’яч та дзиґа є,
 
Коло мене стрибає.
 
Кубики, звірята.
 
Полюбляють всі малята! (Іграшка)
 
3) Витирають залюбки
 
Ноги, руки малюки.
 
Витирають щічки
 
Павлик та Марічка. (Рушник)
 
4) По білій скатертині
 
Пливуть чорні хвилі. (Папір)
 
5) У кімнаті на стіні
 
Сонце, пташки навесні.
 
Яскраві візерунки —
 
Наче подарунки. (Килим)
 
6) У носатого Івана,
 
Одежина дерев’яна.
 
Він у чистім полі ходить
 
І по ньому носом водить.
 

Не стрижений, не чесаний —
 
Гострим ножем затесаний. (Олівець)
 
7) Є сорочка у моєї мами
 
Вишита барвистими нитками. (Вишиванка)
 
8) Є у голочки подружка,
 
Що прив’язана до вушка.
 
Слід у слід за нею ходить,
 
Візеруночки виводить. (Нитка)

 

Сьогодні будемо створювати рослинний орнамент у прямокутнику.

— Орнамент у прямокутнику можна використати для оздоблення скриньки, стільця, маленького столика, тарілки та ін.

Перш ніж приступити до виконання будь-якого виробу, необхідно продумати його в цілому, визначити форму, розташування візерунка, його характер і колір. Таке художнє рішення декоративного твору входить в загальне поняття композиція.

У перекладі з латинської "композиція" означає "складання", з'єднання в одне ціле окремих частин в певному, строгому порядку. Взяті разом, ці частини повинні створювати певну форму. У правильно побудованої композиції все пов'язано, прибрати будь-яку деталь неможливо без шкоди для цілого, так як краса і цілісність малюнка загубляться, і композиція втратить свою гармонію. 

Практична  частина

• Користуючись шаблонами, обведіть та виріжте деталі квітів, листя. За бажанням, додайте власні деталі.

• Заготовлені деталі зображення розташовують на столі  так, щоб вийшла задумана композиція. Якщо отримана композиція не подобається, деталі розташовують інакше — знаходять більш вдалі композиційні рішення.

• Клейстером промащують тільки наклеювану деталь зображення. Зручніше промащувати від середини до країв. Кожне нове промащування роблять на чистому аркуші. Дрібні форми рекомендують промащувати дерев’яною паличкою, намагаючись не промащувати клейстером краї.

• На фон зображення наклеюють у певній послідовності: спочатку — найбільш віддалені, а потім ті, що поступово наближаються до переднього плану.

• Потім деталь потрібно приклеїти на її місце і притиснути ганчірочкою (або накрити чистим аркушем паперу і притиснути).

 

 

Бажаю Вам творчих  успіхів та чекаю фотозвіту виконаної  роботи!

Сніжинка

  Сніжинка. Майстер клас (Ізонитка) 

Час біжить невблаганно. Скоро вже Новий рік і пора б вже готуватися. Сьогодні ми зробимо сніжинку в техніці ізонитки. Роботи в цій техніці робляться порівняно швидко і їх можна застосовувати для створення індивідуальних картинок, листівок, за допомогою ізонитки можна декорувати будь-які роботи на папері.

Для цього нам буде потрібно:

- схема (знайдена в інтернеті і роздрукована);

- кольоровий картон (оксамитовий папір, на Ваш вибір);

- кольорові нитки (муліне, ірис, шерсть. У нашому випадку – шерсть-акрил;

- дві голки (одна для протикання дірочок, інша для вишивання.) Бажано, щоб голка для вшивання була гострою, якщо раптом деякі дірочки на картоні будуть проколоті слабо, гострою голкою під час вишивання можна усунути цей дефект;

- прозорий скотч (в нашому випадку – біла клейка стрічка);

- скріпки або затискачі, для прикріплення схеми до картону.

1.Для початку прикріплюємо схему до картону, щоб під час протикання схема не з'їхала;

2.Приступаємо до процесу перенесення схеми на картон проколюємо дірочки;

3. Втягаємо нитку в голку і приступаємо до створення сніжинки.

 

 

Перші кроки у вишиванні гладдю

Техніка вишивки гладдю чимось нагадує малювання аквареллю або кольоровими олівцями, коли відтінки ніби плавно випливають один з одного, від більш насиченого

 до пастельного або навпаки.

Щоб зробити свої перші кроки у вишиванні гладдю, зовсім не обов'язково мати великий багаж досвіду і знань.

• Для початку потрібно просто навчитися декільком простим прийомам і стібкам.

•  Ви можете створювати приголомшливі вироби, навіть володіючи одним видом техніки- вишивкою простою гладдю.

•  Головне-терпіння і старання.

Перенесення схеми малюнка на тканину

• На перших порах можна використовувати і готові схеми в якості опорного матеріалу.
• Перенести візерунок на тканину можна за допомогою олівця і копірки.
• Робота вимагає охайності, щоб картинка вийшла чіткою, а основа не забруднилася непотрібними штрихами.
• Тканина можна попередньо розтягнути на п'яльцях, якщо малюнок невеликий.

                    З чого починати роботу з вишивкою?

• Для початку потрібно закріпити нитку.

• Щоб закріпити нитку, зробіть кілька стібків в техніці «вперед голку», потім починайте прямі стібки гладдю, залишивши кінець нитки   захованим  в товщі полотна.

• робимо стежки ниткою по ширині всього елемента паралельно один одному, не залишаючи зазорів і просвітів між ними;
• 
• наприклад, вишиваючи листя, йдіть від краю до середини;

• якщо попередньо нанести на тканину напрямні лінії, то буде набагато зручніше дотримуватися кута і напрямку стібків;

                         Корисні поради

Щоб лінії олівця  не були видні, виконуйте контур малюнка з невеликим відступом. Так некрасиві штрихи опиняться під вишивкою.

Для економії ниток, коли прокладаєте новий ряд стібків, виводьте голку з вивороту близько до попереднього стебку. Для цього протягуйте нитку поперек готового елементу.

Якщо по завершенню вишивки в деяких місцях тканину стягнуто - це значить, що ви або погано натягнули (або перетягнули) основу на п'яльцях, або надто затягували нитку, виконуючи стібки.

Основа не повинна виглядати з-під вишивки. Тому стежки повинні розташовуватися максимально щільно один до одного.

Домогтися ефекту затемнення або гри світла можна не тільки різними відтінками ниток, а й різним направленням стібків.

У міру вдосконалення майстерності, можна освоювати найрізноманітніші стебки, які додадуть елементам вашого малюнка тендітності та виразності.

 

Пропоную цікаву , пізнавальну добірку - майстер-клас  для вихованців гуртка «Майстриня»

                    "Рушникові шви"

Назва «рушникові шви» походить від їх конкретного, багатовікового застосування та призначення — вишивання рослинних орнаментів на рушниках. Це нескладні рахункові шви в специфічно-комбінативному поєднанні між собою.

Рушниковими швами виконують, в основному, рослинні орнаменти, що асоціюються із зображенням «Дерева життя», «Вазона» і найрізноманітніших квіткових композицій. Такі орнаменти нерідко поєднують в собі антропоморфні, зооморфні, орнітоморфні мотиви.

Послідовність виконання роботи:

Задуманий орнамент контурно переносимо на тло вишивальної тканини.

Тканину закріплюємо в п’яльця і приступаємо до обшивання контурів рисунка орнаменту швом «позад голки».
Робочу нитку закріплюємо з виворітної сторони на місці початку шва. Виводимо голку на лицьову сторону на контурі елемента орнаменту і повертаємо лінію обвідки так, щоб шов можна було вести зверху вниз.

Від місця виколу пропускаємо 2 - 3 мм тканини, вколюємо голку, повертаємо вверх, набираємо пропущену тканину на голку та виколюємо її на місці першого виколу.

Ведемо голку з робочою ниткою вниз, знову вколюємо по контуру рисунка через такий самий відрізок тканини.

Повертаємо голку вверх, набираємо на неї пропущену тканину і виколюємо в нижньому ріжку верхнього стібка. Таким способом настеляємо стібки по контуру рисунка орнаменту. При цьому слідкуємо, щоб робоча нитка постійно йшла справа голки.

Для обведення контурів рисунка орнаменту крім шва «позад голки» нерідко використовують густий стелений, тамбурний шви, стебнівку тощо.
Обведені площини елементів, мотивів орнаменту, відповідно їх характеристичних особливостей, заповнюють різноманітними рушниковими швами.

Натурні зразки стверджують, що існує понад п’ятдесят видів рушникових швів.

Це композиційні формотворення та комбінативні поєднання технік художнього вишивання: лиштва качалкова, кривульки, лиштва проста, гладь пряма тіньова, хрестик звичайний, гладь коса, штапівка двостороння, занизування тощо.

           

                       

Вишиваємо  на пяльцях позитивні  пано різними  видами стібків 

Сьогодні наша  добірка  дуже кольорова та позитивна. Адже  вишивка - це креатив, тому  використовувати кольорові нитки не тільки можна, але й потрібно! Погодьтеся, що кожному б хотілося мати у себе таку невеличку радісну картину.